-
1 вогнівка
ж ент. -
2 вогніще
ateş; ocaq (багаття) -
3 маякові вогні
-
4 підкрильні вогні
ав. -
5 розпізнавальні вогні
-
6 ходові вогні
мор.running lights, navigation light -
7 Правда не втоне у воді, не згорить у вогні
La verdad no se hunde en el agua, no se quema en el fuegoІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Правда не втоне у воді, не згорить у вогні
-
8 жарений
(в духовці, на вогні) roast(ed); ( на сковороді) fried; ( на вогні) broiled -
9 вогонь
ч1) ( полум'я) fire тж.; flameрозводити вогонь — to light a fire, to kindle a fire, to make a fire
у вогні — in the fire, aflame, aglow, ablaze
2) військ. fire; firingшквальний вогонь — heavy fire, mass barrage
3) ( світло) light; (жарини, цигарки тощо) glowтоповий вогонь мор. — steaming ( top) light
4)бенгальський вогонь — Bengal light, Indian light, sparkler
-
10 звук
ч1) sound; муз. toneзвук пострілу — report of a shot, sound of a shot
шиплячий звук (шипіння) — fizzle; ( при смаженні на вогні) sizzle
2) лінгв.трубний звук — blare, blaring sound
шиплячий звук грам. — hiss, hush, sibilant
-
11 між
( між двома) between; (поміж, серед) among(st)між іншим — by the by, by the way, in passing, passingly; амер. on the side
між тим як — whereas, while
між нами (кажучи) — between ourselves, between you and me ( and the gate post)
-
12 пожарити
( на сковороді) to fry; ( на вогні або в духовці) to roast -
13 смажений
( у духовці) roast; ( на сковороді) fried, broiled; ( на вогні) grilled, frizzled -
14 вогонь
-
15 Парменід із Елея
Парменід із Елея (бл. 540/515, Пд. Італія - після 480 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, засновник елейської школи. Написав для рідного міста закони, що виявилися дуже вдалими. До занять філософією навернутий піфагорійцем Амінієм, але розвиває мотиви Ксенофана (у котрого також навчався). Своє філософське вчення виклав у поемі "Про суще (природу)" (назва пізніша), від якої збереглося близько 160 віршів і, зокрема, вступ. Сюжет поеми: юнак, який жадає знання, зустрічає богиню Справедливості (Правди) - Дике. Вона розповідає йому про два шляхи: шлях знання, на якому отримуєш достеменну істину про суще, і шлях гадки (опінії), на якому можливі лише вірогідні уявлення, що ніколи не є достовірними. Як і інші досократики, П. вирішує проблему достеменно існуючого, справжнього буття А. ле, на відміну від них, рішення знаходить не у конкретних субстанціях (Воді, Повітрі, Вогні тощо). П. порушує питання про достеменне буття, яким воно є за власними визначеностями. Його вчення містить те, що засвідчує сама думка (логос), котра мислить буття. П. є зачинателем строгого мислення, цілковито умоглядної метафізики, яка виводить свої положення із самої думки. Отримане таким чином вчення П. про істинно суще можна звести до п'яти головних положень: 1) Лише буття існує, небуття немає. Це висновок з аналізу двох можливостей мислення, що відкриваються на першому шляху, визначеному Дике. Одна можливість, яку обирає П., - з необхідністю є буття. Друга - з необхідністю є небуття, її П. відкидає: адже те, чого немає, не можна ані пізнати, ані висловити. У свою чергу, заперечити реальність буття не можна, не знаючи його, а це передбачає його як існуюче. 2) Буття у своїй достеменності є Єдине, одне, тобто таке, що всюди дорівнює собі і охоплює все існуюче. Відтак Все є одне, Єдине. 3) Властивості Єдиного протилежні якостям, що їх мають чуттєві речі у світі Множинного Є. дине не виникло, не зникне, перебуває вічно (нескінченне), цілокупне, нерухоме, незмінне, гомогенне, не має порожнин (тобто не містить у собі небуття). П. уподібнює його довершено круглій Кулі, кожна точка якої рівновіддалена від центра. Цією метафорою виражається собірівність, безперервність, суцільність та рівноякісність буття (Єдиного). 4) Думка і буття є одне й те саме: мислення підтверджує суще у його буттєвості, а що виявило свою немислимість, не може існувати. На цій підставі спростовується як достовірність свідчень, так і припущення реальності небуття. Умоглядне мислення (логос) отримує значення критерію, яким засвідчується саме буття - суще у його достеменності. 5) Існують два шляхи пізнання: шлях знання, на якому буття постає як Єдине; шлях гадки (грецьк. "докса"), що представляє світ як Множинний і відповідає чуттєвому досвіду. Дане фундаментальне розмежування - умоглядно достовірного знання, з одного боку, і оманливого чуттєвого досвіду, що акумулюється у гадці (опінії), з іншого, - в різноманітних формах відтворюється у західній філософській традиції аж до сьогодення і становить засадничий принцип мислення у її межах. Однак IL, у повній відповідності до ксенофанівської настанови, не відкидає шлях опінії. Після викладу вчення про Єдине (достеменне буття) він подає розлоге вчення про генезис світу чуттєвих речей (Множинного). Всі речі виникають з двох елементів - вогню (активного) і землі (пасивного). Космогонія - це лише вірогідне знання, але воно теж необхідне, відповідаючи природі видимих речей. Учень П. Зенон Елейський сформулював низку аргументів, якими доводить істинність вчення П. про Єдине на противагу свідченням почуттів (див. Зенон Елейський, Елейська школа, досократики). Осн. тв.: "Про суще".
См. также в других словарях:
вогнёт(ся) — [вогнуть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
Вогні — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
вогнівка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вогнівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
вогніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вогнівка — огні/вка, и, ж. Невеличкий метелик шкідник … Український тлумачний словник
вогніти — і/ю, і/єш, недок., поет. 1) Бути як вогонь; горіти. 2) Яскраво відсвічувати; палати … Український тлумачний словник
вогнать — вогн ать, вгон ю, вг онит; прош. вр. ал, ал а, ало … Русский орфографический словарь
вогнаться — вогн аться, вг онится; прош. вр. ался, ал ась, алось … Русский орфографический словарь
вогнуть — вогн уть, н у, нёт … Русский орфографический словарь
вогнуться — вогн уться, нётся … Русский орфографический словарь